Позашляховики є одними з найпоширеніших транспортних засобів для їзди по поганих дорогах і пересіченій місцевості. За часів срср з представників даних транспортних засобів був тільки автомобіль»нива”. Однак при цьому в країні було досить унікальних високо прохідних транспортних засобів, які були здатні подолати будь-які перешкоди.
Перший швидкохідний важкий гусеничний тягач, створені в роки після закінчення великої вітчизняної війни був спроектований фахівцями харківського машинобудівного заводі ім. Малишева. Керував розробкою даного транспортного засобу а.а. Морозов. Перша модель даного тягача зійшла з конвеєра в 1950 році.
Головною метою тягача ат-т було переміщення ракетних і артилерійських систем, а також різного роду причепів з вантажами, маса яких не перевищувала б 25 тис. Кг. При цьому транспортний засіб розроблявся з тим урахуванням, що тягач би працював не тільки в умовах помірного клімату, але також спеки і екстремально низьких температур півночі.
Серцем транспортного засобу був дизельний силовий агрегат v12, який також встановлювали на радянські танки. Об’єм двигуна становив 38,8 літра. Потужність же мотора дорівнювала 450 кінським силам. На гусеничному ходу тягач міг розвивати швидкість в 35 км/год і це за умови, що до нього був прикріплений причіп або спеціалізована установка масою 25 тонн. Транспортний засіб ат-т збиралося аж до 1979 року.
Радянський снігоболотохід урал-5920 був свого роду більш просунутою моделлю транспортного засобу нами-0157м. Ще в 1974 році уряд срср прийняв рішення про масове виробництво даної моделі. Однак перші машини почали сходити з конвеєра тільки в 1985 році.
Спочатку планувалося, що урал-5920 буде проводитися великою серією – близько 8 тис.одиниць техніки на рік. Однак згодом на заводі в міассі вироблялося не більше 150 снігоболотоходів.
Транспортний засіб планували використовувати по всій території країни. Тому воно працювало як при температурі +40, так і -50°c. При цьому воно могло вільно пересуватися там, де навіть не існувало такого поняття як дорога. Вантажопідйомність урал – 5920 становила 8 тонн.
Під капотом снігоболотохода переховувався двигун камаз-740. Він володів потужністю 210 кінських сил і разом трансмісією дозволяв транспортному засобу розвивати швидкість до 30 км/год. Завдяки своїм технічним характеристикам і особливостям конструкції урал-5920 міг долати підйоми в 58 градусів.
Розробка проекту транспортного засобу з абревіатурою гт-с була розпочата в 19504 році. Керівником даного проекту є с. Б. Михайлов. Його мета було створення всюдихідного транспортного засобу, який би міг працювати практично в будь-яких кліматичних умовах і могло не тільки перевозити вантажі, а й виступати свого роду тягачем.
Після закінчення розробки гусеничного транспортера-снігоболотохода, модель отримала на заводі позначення газ-47. Її масове виробництво почалося в 1954 році.
Незважаючи на те, що газ-47 був транспортером, на ньому був встановлений скромний бензиновий двигун з об’ємом всього 3,5 літра. Він володів потужністю в 70 кінських сил. Транспортер-снігоболотохід незважаючи на свої значні габаритні розміри здатний був перевозити вантажі масою не більше однієї тонни.
Транспортний засіб вироблявся протягом 10 років. Останній гт – с зійшов з конвеєра горьковського автозаводу в 1964 році. Однак незважаючи на це, гусеничний снігоболотохід встиг взяти участь в антарктичному внутрішньоконтинентальному пробігу. Тим самим продемонструвавши свою надійність роботи в умовах екстремально низьких температур.
У 1970 роках активно велася робота з освоєння нових віддалених родовищ природних копалин. Цілком природно, що якось розвиненої транспортної інфраструктури в ті часи не було. Тому було прийнято рішення про розробку машини високої прохідності, яка б володіла високою вантажопідйомність. Так з’явився болотохід бт361а – 01»тюмень”.
Проектуванням машини високої прохідності, яка б пересувалася на гусеничному ходу, займалося спеціальне конструкторське бюро «газстроймашина» з тюмені. Саме тому в абревіатурі медалі транспортного засобу і присутня назва міста тюмень.
В результаті розробки нового транспортного засобу його вирішили оснастити дизельним силовим агрегатом ямз-240бм, що володіє потужністю 300 кінських сил. Працював даний мотор спільно чотирьохрежимної шістнадцятиступінчастою коробкою передач.
Транспортний засіб спочатку розроблявся для перевезення вантажів, тому він був оснащений прямокутним майданчиком рамної конструкції. Завдяки особливостям конструкції і технічним характеристикам машини болотохід бт361а-01 «тюмень» міг перевозити вантажі масою до 36 тонн.
Підкорення північних регіонів, а також видобуток на території сибіру і далекого сходу різних природних ресурсів завжди було одним з пріоритетів уряду срср. Однак для транспортування різного роду вантажів в умовах бездоріжжя, болотистій місцевості і снігу необхідно було високо прохідний транспортний засіб. Згодом подібного роду машиною став дт-10» витязь ”
Масове виробництво дволанкового всюдихода почалося в 1982 році. Машина являла собою гусеничний зчленований транспортер. Провідна ланка дт-10» витязь ” була кабіною, в якій могли розміститися 4 людини. Там же розташовувався двигун транспортного засобу.
Ведена ланка була свого роду причепом, на якому могло розташовуватися технологічне обладнання, або ж перевозиться різного роду вантажі. Завдяки роботі інженерів дт-10» витязь ” міг без будь-яких проблем перевозити вантажі масою до 10 тонн.
Досить цікаво була реалізована силова установка високо прохідного транспортного засобу. Серцем машини служив багатопаливний мотор v12. Він володів потужністю 710 кінських сил. У таких значних показниках мотора немає нічого дивного, адже вага транспортного засобу був 21 тис. Кг. Запуск двигуна за допомогою спеціальної пневматичної системи. Для цього використовувався стиснене повітря, що зберігається в балонах.
