В самому закінчення неробочої я, поки невакцинована, штовхатимуть (підштовхуваний, yeah whatever) останніми теплими сонячними (але вже прям осінніми) днями вирішив легко викотитися трохи далі магазинів і тутешніх лиманів на коротку прогулянку в адигеї.
Відразу ж відео:
Після повернення зі свого останнього тріпу з кавказу я, вважай, не зачепив адигею, просто переночувавши в затишному майкопі, але був вражений тутешньої зелено-плідної горбистістю.зараз двіну трохи нижче( південніше), ближче до лаго-наки. Ось просто подивитися наостанок перед зимою на висоти і простори і все.з собою – кілька останніх сольдо, сала шматок, та медку туесок.
Листопадовий ранок видався просто огидним. Холодне повітря ганяло білясту мряка, автомобілі виникали з вологого туману і зникали в ньому ж. Все було не так, як треба, перший час я навіть подумував розвернутися. Але надія, що до обіду має розпогодитися, рухала вперед.
Так! ось і сонце, дорога і відмінний настрій!
Я віддаю перевагу другорядні дороги і до адигеї рухав по таким.
Дорога до лаго-наки лайтово-мальовнича, видовуха на видовусі. Я, вже скучив за кавказом, кайфував, милуючись якимись ландшафтами на горизонті. Та й взагалі, ось воно-то саме почуття поїздки наостанок, ще трохи.
Із задоволенням попетляв по пологих серпантинах, я в сутінках, чуйна змерзлий, прибув на заїжджий двір «ніжна галявина». Тут в потемках пустували кішки, собаки і в’єтнамські свинки — те, що потрібно.
Електрику включають з 18 до 24 і з 7 до 10, ніякого зв’язку, дорога, ліс.
Ранок видався ясним і по-адигейськи туманно-холодним.
Я прогрів мот і рушив до кордону лаго-накі, до якого було трохи більше десяти кілометрів.
Приблизно на половині маршруту я продріг, змінив рукавички і закрив всю вентиляцію на куртці, а пізніше натягнув баф на шию.набравши висоту, я зрозумів, в чому справа-позаду внизу залишилася грудкаста пелена туману. Я їхав сонячною гравійкою і кайфував, вдихаючи прохолодне і тому стримано-хвойне повітря.
Нагорі стало відверто жарко.
Побродив по околицях видовухи перед кордоном (шикарні види на лаго-накі по maps.me — – до 9 ранку тут класно: зупинився, ось стежка, веганська прогулянка лісом, листівковий вид на лаго-наки.// опівдні тут треш / сосня, вся обочка в авто-навпроти сувеніри, кава, папахи і «чорні очі».
Це чудове містечко для ранкової прогулянки-ліс, повітря, висоти, тиша.
Трохи вище виходиш на комкастую майданчик, де реально варто дивитися, куди ступаєш.
Вхід в заповідник платний, та й на моті не можна-я зашкварився і обернувся в найближче селище за готівкою, де також взяв коньяк — осінь, гори, хіба мало.
Заповідник лаго-накі.
Йшла друга половина дня, тому я вибрав маршрут коротший — він пролягає по самому краю плато лаго-наки. Цілком собі дороги-стежки з дуже плавним набором висоти і виходами на оглядові майданчики.
Ну і поля.
Погуляти-можна. Навіть у другій половині дня взимку можна піти вище на плоскогір’я з видами зверху-вниз на сусідні і не дуже долини і вершини.
Далі-штовхаєш гівно по субальпійських луках (щось в цьому є), обходячи карстові ущелини.
Люди, не досвідчені висотами, будуть вражені, та й мені на зворотному шляху сподобалося це ліниве шляніе по трав’янистих пагорбах. Передзакатне сонце, ти бредеш, погойдуючись, і умиротворено ганяєш думки про нікчемність життя і марності всього. І вже там, обрізані плато-горизонтом, як background, блищать і виблискують снігові вершини.
Але ми всі були в тих краях, правда?
Але, пора в покої.
Приємний ранковий бонус на прощання.
Звичайно, все це не повноцінний тріп або похід, але зате спонтанний виїзд — вийшов, сів, поїхав, свобода.
- мотоподорож,
- kawasaki kle 250,
- адигея,
- лагонакі,
- кавказ,
- осінь
satory_sever - арсентій
- 27 листопада в 11:12
- ?
satory_sever 
