Причини по яким Toyota Supra стала легендарною
З-за величезної кількості відео про машини потужністю 1 000 кінських сил і найрізноманітніші меми з фільму «Форсаж» ми вже й забули, чому остання модель Toyota Supra стала легендарною. Ось якою була ця машина до появи всіх цих міфів.
Моє уявлення про світ машин базувалося на тому, що писали на старих сайтах про спортивних машинах і маслкарах 1960-х і 1970-х років. А решту інформацію я черпав з журналів. Якщо EVO розхвалили якусь машину, то вона подобалася і мені. Якщо журнал CAR розписував у всіх фарбах Porsche, то я сприймав це, як прописну істину.
У мене все ще залишилася звичка заглядати у старі автомобільні журнали й читати огляди. З-за всього цього галасу навколо появи нової Toyota Supra, я вирішив подивитися, що писали про цей автомобіль самі пихаті, тобто я хочу сказати самі розбираються фахівці, коли машина тільки з’явилася і ще не була обтяжена популярністю і турбо-китом Stage 4.
Схоже, хлопці залишилися під величезним враженням від машини.
У 1994 році, журнал CAR порівняв Supra з тоді ще новим BMW E36 M3. Це може здатися дивним сьогодні, але в ті часи ці два автомобіля було підібрано під стати один одному. Ось тут є весь огляд, якщо у вас буде час, почитайте.
Отже, які результати порівняння. Обидві машини важили приблизно однаково. У обох моделей був рядний шестициліндровий двигун об’ємом 3 літри, незалежна підвіска і задній привід.
Однак Supra виявилася набагато більш потужною, завдяки двом турбокомпресорам, яких не було у M3. Литий залізний блок двигуна у Supra видавав потужність 326 кінських сил і крутний момент 577 Н·м, як заявляли в журналі CAR. Порівняно з 286 л. с. і обертовим моментом 319 Н·м у BMW, і це незважаючи на регульовані фази газорозподілу.
Я знаходжу цікавим, що, проводячи це порівняння двох автомобілів, журнал CAR більше схилявся до BMW. «Там, де М3 гарчить і реве», пише CAR «Toyota лише тихо гуде й свистить, приголомшена своїм подвійним турбокомпресором». У М3 більш коротка передача, тому вона відразу ж зривається з місця, варто тільки дати по газам. «Старі заяложених кліше, що описують цей автомобіль вже не підійдуть».
Схоже, що Supra відрізняється хорошою потужністю, але не дає задоволення від водіння.
Насправді, усе не зовсім так. Supra не тільки на крок попереду BMW по комфорту (кращі крісла), технологій (протибуксовна система) і оптимізації, але також має більш вражаюче параметричне рульове управління. Завдяки куту виворіт коліс, Supra стрілою промчить по кутових поворотів. Навряд чи таке зможе виконати M3. У BMW раніше все основне знаходиться в задній частині машини, тому вона недостатньо добре поводиться на поворотах, цей автомобіль не можна звинуватити в надмірної обертальності. Toyota з відключеною протибуксовочною системою абсолютно вільно поводиться на дорозі навіть на третій передачі. «Велика і об’ємна — так. Громіздка і неповоротка — ні», так охарактеризували машину в CAR.
Не всі потрапили під чарівність Supra.
Так, наприклад, журнал Motorsport протестував автомобіль в кінці 1993 року (повний огляд можна почитати тут) і дав свій висновок:
«недостатньо поворотка і рухлива, щоб задовольнити водія і недостатньо швидка на звивистих дорогах». Автори огляду також поскаржилися, що протибуксовна система уповільнювала рух машини, роблячи його «неприродним» і переривчастим. Автори огляду також сказали, що їм не сподобалася машина, так як в ній були такі непотрібні опції, як кондиціонер, круїз-контроль. Я ж казав, що британці можуть бути, як би це сказати, прискіпливими.
Дивіться також: 1982 DeLorean DMC-12: Вінтажний тест-драйв
«Ви можете зняти праву ногу з педалі, так як не доведеться збільшувати обороти або швидкість», журналісти поскаржилися Motorsport на «неприродну» протибуксовочну систему, «а в більш екстремальних випадках, ви навіть можете відчути, як спрацьовують гальма». Це дуже сильно спантеличило автора огляду, мабуть, на початку 90-х ще не настав час для протибуксовочною функції.
Треба віддати належне авторам огляду, так як вони зазначили, що MKIV Supra зробила величезний крок вперед, порівняно з моделями минулих років. За їх словами «машина виглядає шикарно, але її потенційна можливість вступити в ряди суперкарів втрачена через ходової частини машини».
У Autocar також зазначили, що MKIV Supra була третьою найпотужнішою машиною після MKIII, але остання модель була легше. Авторам журналу також здалося, що кермо погано слухається водія, не так як в автомобілях Mazda або Porsche.
А ось моєму улюбленому авторові оглядів, навпаки, сподобалася поведінка автомобіля. Тифф Нідл (Tiff Needell), який брав участь в Top Gear багато-багато років тому, охарактеризував Supra, як легку, але сильну, швидку, але надійну машину, на якій можна їздити кожен день. «Її манери бездоганні», поділився Тифф і похвалив, що у машини немає «повного приводу і всіх цих фішок з рульовим управлінням чотирма колесами», які зазвичай присутні в автомобілях, вироблених за межами Японії, коли стався японський фінансовий міхур.
Легко думати, що Supra — це старий дводверний автомобіль з двигуном JZ. Насправді, це велика, потужна і брутальна машина. І навіть трохи більше — це гоночний автомобіль, призначений для їзди на високих швидкостях. Але машина не позбавлена і делікатності. Не забувайте, що цілий ряд факторів зробив машину такою, яка вона є зараз.
